праця

-і, ж.

1) Діяльність людини; сукупність цілеспрямованих дій, що потребують фізичної або розумової енергії та мають своїм призначенням створення матеріальних і духовних цінностей; труд.

••

Розумо́ва пра́ця — трудова діяльність, яка потребує переважного напруження сенсорного апарату, емоційної та психічної сфери людини і не потребує значних фізичних зусиль.

Фізи́чна пра́ця — трудова діяльність, для якої характерні вимоги перев. до опорно-м'язової системи організму людини і який вимагає значних фізичних зусиль. || Трудовий процес, робота, на яку витрачається багато сил. || Корисна робота, виконувана тваринами, або її результат. || Робота думки, пам'яті. || чого. Про рух, перебування в дії чого-небудь. || перен. Уособлення суспільних класів, які створюють матеріальні й духовні цінності. Продуктивність праці.

2) перев. з означ. Трудовий процес певного фахівця. || Вид діяльності. Розумова праця. Фізична праця.

3) Певний вид оплачуваної трудової діяльності; робота, служба за наймом як засіб існування, джерело заробітку. Наймана праця.

4) Зусилля, напруження.

5) Матеріалізований результат якоїсь роботи, діяльності. || Літературний твір, наукова робота або витвір мистецтва.

6) Робота, функціонування машин і механізмів.